кВт-г
238.89 млн кВт-г виробництво енергії на АЕС за 12.10.2021
мкЗв/г
0.1 мкЗв/г радіаційний стан на майданчиках АЕС 12.10.2021

Рівно 25 років тому, 17 жовтня 1996-го року, була створена Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яка стала оператором чотирьох атомних електростанцій.

13.10.2021

Добудова Ташлицької ГАЕС: під час обстеження гідроспоруд станції порушень не виявили

У рамках підготовки до пуску третього гідроагрегату водолази Каскаду ГЕС-ГАЕС Южно-Українського енергокомплексу обстежили гідроспоруди ТГАЕС.

13.10.2021

12 жовтня атомні станції України виробили 238,89 млн кВт·г електроенергії

З початку місяця виробництво становить 2 682,95 млн кВт·г. З початку 2021 року виробництво становить 64 602,95 млн кВт·г.

12.10.2021

11 жовтня атомні станції України виробили 232,79 млн кВт·г електроенергії

З початку місяця виробництво становить 2 444,06 млн кВт·г. З початку 2021 року виробництво становить 64 364,06 млн кВт·г.

11.10.2021

10 жовтня атомні станції України виробили 223,65 млн кВт·г електроенергії

З початку місяця виробництво становить 2 211,27 млн кВт·г. З початку 2021 року виробництво становить 64 131,27 млн кВт·г.

08.10.2021

7 жовтня атомні станції України виробили 220,48 млн кВт·г електроенергії

З початку місяця виробництво становить 1 545,78 млн кВт·г. З початку 2021 року виробництво становить 63 465,78 млн кВт·г.

07.10.2021

«Енергоатом Junior #АЕС у_кадрі»: журі визначилось з переможцями дитячо-юнацького фотоконкурсу

Національна атомна енергогенеруюча компанія провела конкурс серед учнівської молоді міст розташування відокремлених підрозділів Компанії, а також дітей працівників дирекції та відокремлених підрозділів київського розташування

07.10.2021

6 жовтня атомні станції України виробили 219,90 млн кВт·г електроенергії

З початку місяця виробництво становить 1 325,30 млн кВт·г. З початку 2021 року виробництво становить 63 245,30 млн кВт·г.

06.10.2021

Вихованка спорткомплексу ЗАЕС Людмила Бабак виборола два «золота», ставши шестиразовою чемпіонкою світу з веслування

Відразу дві золоті медалі на чемпіонаті світу з веслування завоювала відома каноїстка з міста-супутника Запорізької атомної електростанції – Енергодара, вихованка спортивно-оздоровчого комплексу ЗАЕС Людмила Бабак.

06.10.2021

Енергоатом представлений в українському павільйоні на всесвітній виставці Експо-2020

На всесвітній виставці Експо-2020, яка проходить у Дубаї (ОАЕ) під загальною назвою «Об’єднуючи розуми, створюємо майбутнє», з-поміж 190 країн світу бере участь і Україна, й НАЕК «Енергоатом» представлена в українському павільйоні.

06.10.2021

5 жовтня атомні станції України виробили 219,66 млн кВт·г електроенергії

З початку місяця виробництво становить 1 105,40 млн кВт·г. З початку 2021 року виробництво становить 63 025,40 млн кВт·г.

Діяльність

Привітання президента НАЕК «Енергоатом» із 25-річчям компанії

Команда НАЕК «Енергоатом» – лідер Київського півмарафону-2021!

Петро Котін провів на ХАЕС нараду щодо будівництва 4-го енергоблока за технологією Westinghouse

#ЛюдиАтома: начальник зміни реакторного цеху №1 Південноукраїнської АЕС Іван Гречаний

Новий герой рубрики #ЛюдиАтома, начальник зміни реакторного цеху #1 Південноукраїнської АЕС Іван Гречаний, продовжує династію атомників. Іван - професіонал, батько, чоловік та заповзятий футболіст. Навички роботи на АЕС - точна швидка реакція, відповідальність і надійність - допомагають йому перемагати в  атомній енергетиці та на ігровому полі

 

Відкриття спортивного майданчика в Южноукраїнську

Нові атомні потужності: турбота про майбутні покоління й екологічно чисту економіку

Світ упевнено рухається до максимальної екологічної чистоти економіки – через розвиток атомної енергетики.

 

 

 

Країни, які на свій страх і ризик відмовляються від ядерних потужностей, обираючи джерела енергії на викопному паливі, ризикують опинитися економічними аутсайдерами: вже нині введено податки, мита та інші методи регулювання, спрямовані на очищення промисловості від шкідливих для довкілля морально застарілих способів отримання електроенергії, потреба людства у якій лише зростає.    

Декарбонізація – не данина моді. Сталий розвиток вже сьогодні неможливий без раціонального досягнення вуглецевої нейтральності, аби не допустити підвищення глобальної температури вище двох градусів за Цельсієм від рівня нинішнього, який аж ніяк не є нормою.

Жартувати не доводиться вже тепер: нестача продовольчих товарів, дефіцит питної води й катастрофічно швидка втрата біорозмаїття – це наше найближче майбутнє, якщо ми не оговтаємось просто зараз. Який же обрати шлях, щоб врятувати ситуацію? Лідери думок багатьох провідних економік світу вважають оптимальним рішенням мирний атом.

Економічна комісія ООН для Європи (UNECE, United Nations Economic Commission for Europe) дійшла висновку, що ядерна енергетика може бути частиною розширеного портфеля сталих технологій із низьким або нульовим рівнем викидів вуглецю задля декарбонізації глобальної енергетичної системи.

Національна атомна генерація впевнено демонструє результат: підраховано, що якби Україна взагалі не мала атомних електростанцій, щороку в атмосферу потрапляло б на 117 млн тонн, або на 30%, більше вуглецю. Загалом за 30 років незалежності України завдяки роботі вітчизняних АЕС вдалося запобігти викидам понад 3 млрд тон CO2. НАЕК «Енергоатом» як провідний виробник і постачальник електроенергії в Україні прагне й надалі сприяти пом’якшенню наслідків зміни клімату, через свої потужності допомагаючи переходу на більш чисту енергію. Тож відповідь на питання, чи потрібні нам нові атомні потужності, очевидна.

Рішення на вчора

«Наразі 15 енергоблоків українських АЕС забезпечують більше половини усієї електроенергії за найнижчою ціною порівняно з іншими генераціями, до того ж, без викидів парникових газів, – говорить керівник Енергоатома Петро Котін. – Збереження обсягів виробництва дозволить залишати тариф на електроенергію для населення доступним та гарантуватиме баланс і стійкість вітчизняної енергосистеми. Саме тому Енергетична стратегія України на період до 2035 року розглядає атомні станції як найефективніше з економічної точки зору низьковуглецеве джерело енергії, а тому прогнозує збереження частки атомної генерації в енергобалансі країни на рівні 50% і вище».

Водночас 12 з 15 енергоблоків вже отримали ліцензії на експлуатацію у понадпроєктний термін. Та це не привід хвилюватися щодо безпеки їхньої роботи: рішення про подальшу експлуатацію цих енергоблоків ухвалюються виключно після комплексу заходів з її підвищення та найсуворіших перевірок ядерної та радіаційної безпеки. Однак потрібно розуміти, що після 2030 року розпочнеться період, впродовж якого енергоблоки, які експлуатувалися протягом понадпроєктного строку, потрібно буде зупиняти – для подальшого виведення з експлуатації. До 2040 року країна буде на порозі зупинки енергоблоків сумарною потужністю близько 4-5 ГВт. Відповідно, виробництво електроенергії на АЕС без будівництва заміщуючих потужностей суттєво знижуватиметься. Це вимагає ухвалення рішень про будівництво нових атомних потужностей вже сьогодні – для заміщення тих, що вибуватимуть, адже на зведення кожного енергоблока потрібно від чотирьох років.

Водночас споживання електроенергії в Україні та світі лише зростатиме, тож виключно заміщенням не обійтися – потрібно буде збільшувати не тільки кількість нових енергоблоків, а й їхню виробничу потужність. З огляду на це, масштабний проєкт добудови третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС не має розглядатися лише в контексті заміщення.

Найближчим часом Україна має внести у державну стратегію енергонезалежності проєкти добудови п’ятого енергоблока Рівненської АЕС, енергоблока №4 Південноукраїнської АЕС, а також сьомого та восьмого енергоблоків найбільшої в Європі Запорізької атомної електростанції. Наразі фахівці Енергоатома вивчають характеристики майданчиків для будівництва нових енергоблоків та зведення нових АЕС. Вже нині зрозуміло, що починати зводити їх потрібно якнайскоріше, адже на боротьбу зі змінами клімату, які людство відчуває вже сьогодні, часу все менше. Країни, які не бажають швидко й рішуче реагувати на нові виклики, ризикують лишитися без інвестицій та інших важелів фінансової допомоги.

Всупереч міфам

Міфів навколо атомної енергетики так багато, що їх не встигав би спростовувати навіть спеціальний цілодобовий телеканал. Одне з майже невикорінних упереджень в українському суспільстві будується на псевдотезі про те, що енергоблоки ХАЕС будуватимуть за старими радянськими технологіями. Олії до вогнища постійно додають декотрі місцеві політики й народні депутати, які навмисне маніпулюють фактами та навіюють суспільству брехливу думку про те, що на них начебто чекає новий Чорнобиль.

Українські атомники не просто так мають репутацію одних із найкращих у світі. Вони постійно підвищують кваліфікацію та засвоюють найкращий міжнародний досвід. Нові енергоблоки Україна зводитиме виключно за сучасними і найпродуктивнішими технологіями, до того ж, без найменшої прямої чи опосередкованої участі Росії. Тези про безальтернативність постачання реакторного обладнання з Російської Федерації переважно лунають від тих, хто абсолютно ігнорує об’єктивну реальність, у якій успішні перемовини та домовленості Енергоатома з кращими гравцями на світовому ринку реакторних технологій – це доконаний факт.

На недавній зустрічі міністра енергетики України Германа Галущенка з заступником Міністра енергетики США Ендрю Лайтом сторони обговорили заходи в рамках Стратегічного діалогу, ключові інвестиційні проєкти й перспективні напрями двосторонньої співпраці.

«Загальна атмосфера зустрічей та досягнуті домовленості дозволяють мені впевнено заявити, що Україна дійсно має підтримку з боку США у зміцненні своєї енергетичної безпеки та незалежності. Дуже важливо, що як українська, так і американська сторона спрямовані на досягнення конкретного результату. Такий підхід – we can do it – є запорукою успіху», – повідомив пан Галущенко.

Як розповів директор відокремленого підрозділу НАЕК «Енергоатом» «Науково-технічний центр» Микола Власенко, успішні перемовини щодо постачання новітніх технологій для українських енергоблоків Компанія веде не лише з Westinghouse, а й з компаніями Південної Кореї, Китаю та Франції. Наразі найоптимальніші рішення запропоновані саме фахівцями компанії Westinghouse, з яким Енергоатом пов’язаний десятиліттями стратегічної взаємовигідної співпраці.

Днями президент Westinghouse в регіоні EMEA (Європа, Середній Схід та Африка) Тарік Чохо висловив упевненість: історія роботи американської компанії в Україні виходить далеко за рамки постачання ядерного палива. «Багато проєктів з підвищення безпеки, реалізовані на енергоблоках України за допомогою Westinghouse, не лише роблять їх більш безпечними і надійними, але дозволяють пролонгувати їхній життєвий цикл», – повідомив пан Чохо. Він додав, що Westinghouse планує співпрацю з ВП «Атоменергомаш» для отримання ним необхідної сертифікації. Після завершення цього процесу Атоменергомаш зможе розпочати в Україні виробництво власних паливних збірок.

Баланс та стійкість

Фахівці Енергоатома за допомогою спеціалістів із закордонних науково-проєктних установ порахували, що введення в експлуатацію енергоблоків №3 та №4 ХАЕС забезпечать додаткове виробництво 16,2 млрд кВт-год (відпуск 15,4 млрд кВт-год) електроенергії щорічно. Річний дохід від продажу цієї електроенергії становитиме близько 30 млрд грн без ПДВ за поточними цінами на ринку. Але справа не лише у доході та фінансовій стабільності НАЕК «Енергоатом». Проєкт будівництва цих енергоблоків є стратегічним для держави Україна.  

«По-перше, збільшення обсягів виробництва електроенергії дозволить залишити тариф для споживачів доступним навіть в умовах постійного зростання цін на продовольчі й господарчі товари і забезпечить баланс та стійкість енергосистеми країни. А це означає гарантію енергетичної безпеки й стабільність економічної ситуації, – пояснює пан Котін. – По-друге, проєкт створить тисячі додаткових робочих місць як на етапі будівництва, так і на етапах введення енергоблоків в експлуатацію. Також він дозволить завантажити замовленнями на виробництво обладнання для енергоблоків вітчизняні промислові підприємства – планується використання сучасного допоміжного обладнання з локалізацією виробництва в Україні до 70%. І це означає соціально-економічний розвиток не тільки регіону, на території якого розташована Хмельницька атомна станція, а й інших регіонів».

На Хмельницькій АЕС з нуля збудують енергоблок за технологією АР-1000. Це буде перший (пілотний) проєкт глобальної співпраці Енергоатома з Westinghouse. Американська реакторна установка АР1000 також стане основою для ще чотирьох енергоблоків на майданчиках інших українських АЕС.

Використання американської технології АР1000 в довгостроковій перспективі дасть Енергоатому можливість забезпечувати найвищий рівень безпеки, надійну роботу атомної генерації, її інноваційність та дбайливе ставлення до довкілля.

Окрім цього, будівництво нових енергоблоків ХАЕС сприятиме стратегічній синхронізації енергосистеми України з енергосистемою ЄС та її інтеграції з Європейською енергомережею ENTSO-E. Адже згідно з розпорядженням уряду №671-р від 15 червня 2015 року, одним із фінансових інструментів для добудови енергоблоків №3 та №4 ХАЕС мала б стати організація видачі потужності енергоблока №2 Хмельницької АЕС для експорту електроенергії до країн ЄС.

Технологія

31 серпня 2021 року у присутності Президента України Володимира Зеленського керівник ДП «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін і президент та головний виконавчий директор компанії Westinghouse Патрік Фраґман підписали Меморандум про співпрацю, який передбачає розміщення реакторів Westinghouse AP-1000 в Україні. Попередньо домовилися, що за технологією AP1000 збудують п’ять енергоблоків на АЕС України.

В рамках поїздки до США пан Котін відвідав склади з обладнанням компанії Westinghouse Electric у Південній Кароліні, де зберігається устаткування для будівництва атомних реакторів Westinghouse, щоб наочно упевнитися: технологія відповідає найвищим вимогам, обладнання повністю готове до монтажу.

«Ми оглянули основне обладнання реакторної установки АР-1000, що вже виготовлено, зберігається на складі Westinghouse та готове до відвантаження, – розповів керівник Енергоатома. – Засвідчили, що умови зберігання задовільні, продукція знаходиться у відмінному стані. Більшість критичного обладнання зберігається під азотною подушкою. Повний комплект для реакторного острова у наявності. Таким чином ми зможемо значно скоротити терміни будівництва енергоблока, оскільки не потрібно витрачати час на виробництво цього обладнання».

Як повідомив глава Westinghouse Тарік Чохо, АР-1000 – реактор покоління III+, що має не лише стійку, але й високомодульну і компактну конструкцію, на додачу до передових механізмів пасивної безпеки. Його вплив на довкілля також радикально відрізняється у кращий бік від будь-якого іншого реактора третього покоління.

Від держави для своєчасного здійснення всіх етапів цього амбітного проєкту Енергоатом наразі потребує лише прийняття Закону «Про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків №3,4 ХАЕС», якнайскорішого ліцензування американської технології, створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення до участі в ньому потужних закордонних партнерів і розуміння важливості цього задуму для безпечного енергетичного майбутнього країни.

Ставлення сусідів

Ще однією улюбленою тезою критиків нового атомного будівництва є ставлення сусідніх країн до зведення енергоблоків. У травні та червні 2019 року тривали транскордонні консультації в рамках дії Конвенції Еспо. Її положеннями передбачено, що процедуру оцінки впливу на довкілля потенційно небезпечних об’єктів мають проводити не тільки всередині країни, а й у суміжних країнах, на які ці об’єкти можуть мати потенційний вплив.

Україна виконала вимоги документа: 3 травня 2019 року громадські слухання з питання добудови енергоблоків №3 та №4 ХАЕС пройшли у Мінську, 22 травня 2019-го – у Варшаві, 13 червня того ж року – у Відні. За результатами цих слухань було підписано двосторонні протоколи з Білоруссю, Австрією та Польщею. Всі сторони надали підтвердження про завершення консультацій та відсутність зауважень. Протягом поточного року було завершено консультації з цього питання ще чотирма країнами – Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Молдовою. 10 вересня 2021 року під головуванням міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Романа Абрамовського, за участі заступників міністрів енергетики й економіки, а також представників МЗС, відбулося засідання Міжвідомчої координаційної ради з питань реалізації в Україні Конвенції Еспо. Координаційна рада схвалила рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля проєкту будівництва енергоблоків №№ 3-4 Хмельницької АЕС. 

Висновки

Наразі багато країн світу усвідомлюють нагальну потребу в сучасних атомних енергоблоках. Об’єднані Арабські Емірати нинішнього року запустили першу АЕС – Барака, Словаччина добудувала атомну станцію Моховце, на британській Хінклі-Пойнт зводять два нові блоки, також ще два енергоблоки скоро матиме пакистанська АЕС Карачі. Польща оголосила про намір розпочати будівництво атомних потужностей не пізніше 2030 року – планується звести щонайменше шість енергоблоків. Створення власних АЕС планують Іран та Єгипет.

За інформацією МАГАТЕ, наразі нові енергоблоки зводяться в Китаї (11 у стадії будівництва), Індії (7), Південній Кореї (4), Росії (3), Бангладеші (2), Об’єднаних Арабських Еміратах (3), Великій Британії (2), Туреччині – (2), США (2), Словаччині (2) та по одному – у Франції, Аргентині, Бразилії й Фінляндії.

Окрім інших переваг, нові атомні потужності дадуть національній економіці спроможність експортувати електроенергію до інших країн.  До європейської енергетичної системи ENTSO-E Україна має приєднатися уже в 2023 році. На європейському ринку електрична енергія коштує щонайменше удвічі дорожче, тож її експорт туди відкриває перед Енергоатомом перспективи для оновлення та подальшої модернізації існуючих потужностей.

Відкладати час старту будівництва нових енергоблоків українських АЕС нікуди. Адже під загрозою енергетична безпека, стабільність та незалежність прийдешніх поколінь.

Автор: Костянтин Сімейко – доктор технічних наук, заступник голови Ради молодих вчених при відділенні фізико-технічних проблем енергетики НАН України, член науково – аналітичної ради Українського ядерного товариства.

Публікацію підготовлено за матеріалами: https://bit.ly/3u0skG6

Світ упевнено рухається до максимальної екологічної чистоти економіки – через розвиток атомної енергетики.

Після добудови Ташлицької ГАЕС всі гідроагрегати зможуть працювати при рівні води водосховища в 16,9 м

Завершення будівництва Ташлицької гідроакумулювальної електростанції необхідне передусім регіону, який потерпає від посухи і зменшення води в річці Південний Буг, людям, котрі там живуть, та загалом для енергонезалежності України.

Однак деякі місцеві громадські організації й активісти різного штибу, озброївшись гаслами про захист екології, затято виступають проти цього вкрай нагального й масштабного проєкту. Звісно ж, всієї правди про будівництво при цьому не озвучуючи.

Тож давайте ще раз поговоримо про те, для чого потрібна і що насправді передбачає добудова ТГАЕС.

 

Загальний задум

Зараз на ТГАЕС успішно працюють два гідроагрегати сумарною робочою потужністю 302 МВт за 16-метрового рівня води в Олександрівському водосховищі. Наприкінці 2021 року планують здати в експлуатацію третій агрегат, і змінювати зазначений  рівень для його функціонування не потрібно.

Після остаточної добудови Ташлицької ГАЕС, а це можливо не раніше 2026-го, станція матиме шість гідроагрегатів сумарною потужністю 906 МВт, які технологічно можуть працювати за рівня води у водосховищі на позначці 16,9 м. Вище ж неї – це вже потреби не станції, а всього регіону.

«Вершечок» гідроагрегату №1 Ташлицької ГАЕС

Річ у тім, що Олександрівське водосховище використовують не лише в енергетичних цілях, регулюючи пікові навантаження. У цьому контексті воно виступає своєрідним акумулятором води: вночі гідроагрегати станції піднімають її у верхнє водоймище, а зранку та ввечері, коли енергоспоживання стрімко зростає, вода «повертається» на гідроагрегати, виробляючи так звану пікову електроенергію.

Водночас воду з Олександрівського водосховища використовують також для зрошення сільськогосподарських угідь, постачання води населенню та санітарно-екологічних попусків у нижній течії Південного Бугу. І саме добудова ТГАЕС сприятиме вирішенню дедалі більших проблем з водою, які негативно позначаються на житті й промисловості посушливої степової Миколаївщини, та забезпечить безперебійну роботу самої станції.

Як вирішити на Миколаївщині проблеми з водою?

Фахівці, які стежать за станом Південного Бугу, констатують перманентне зменшення водності річки. Це пов’язано з географічними особливостями регіону, адже щороку середньодобова температура тут зростає, опадів меншає, тож відбір води, зокрема й для потреб сільського господарства, що стрімко розвивається, навпаки збільшується. До того ж стік з малих річок області є настільки мізерним, що використовувати його для водозабезпечення неможливо без створення водосховищ і ставків для регулювання стоку. До того ж останніми роками фактична водність на 36–65% менша за середню багаторічну норму.

Наразі рівень води в Олександрівському водосховищі знаходиться на відмітці 16 м

Підтвердженим фактом є і те, що менші за 17 м3/с, тобто встановлений санітарно-екологічний попуск, витрати Олександрівського водосховища для господарських потреб регіону з червня по жовтень становили:

  • у 2007 році – 53 доби;
  • у 2015 – 100 діб;
  • у 2020 – 114 діб.

Отже, меженний період, протягом якого у Південному Бузі спостерігаються найменші рівні, а витрати води менше санітарно-екологічних 17 м³/с, неухильно збільшується, тоді як потреби у зрошуванні для агробізнесу, що активно розвивається, та питній воді для населення лише зростають.

Чи можна вирішити цю проблему? Так! Знову ж таки якщо підняти рівень води в Олександрівському водосховищі. «З гігієнічних позицій нормального підпірного рівня (НПР) 20,7 м є найбільш вигідним, оскільки дає можливість стабілізувати санітарні скиди води в нижній б’єф, що поліпшить санітарну ситуацію в річці», – зазначено у висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи № 489 від 02.10.1997 року.

«Гребля» Ташлицької гідроакумулювальної станції

І саме для того, щоб забезпечити в маловодні роки потреби Миколаївщини у цілющій волозі, вирівняти ситуацію з санітарно-екологічним попуском у нижній течії Південного Бугу та запобігти посухам, Енергоатом під час підготовки проєкту добудови ТГАЕС ініціював підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м. Нагальну необхідність цього кроку обґрунтовано також у Звіті з оцінки впливу на довкілля (ОВД).

Проте варто вчергове підкреслити, що заповнення водойми до цього рівня –  20,7 м – відбуватиметься лише на піках весняних паводків, коли наповненість річки дає змогу акумулювати воду. В іншому разі вона просто спливатиме в море.

Для чого збільшувати потужність ТГАЕС?

Добудова Ташлицької ГАЕС – це зовсім не примха енергетиків. Внаслідок загального зростання споживання електроенергії Об’єднаній енергосистемі (ОЕС) України відчутно бракує високоманеврових генеруючих потужностей. Ташлицька ГАЕС призначена для покриття пікових навантажень у південно-західній частині ОЕС, а також для забезпечення базисного режиму роботи Южно-Української атомної станції.

До кінця 2021 року на Ташлицькій ГАЕС планується запустити гідроагрегат №3

Через незбалансованість структури генеруючих потужностей Об’єднана енергосистема країни стикається з труднощами у забезпеченні аварійних і частотних резервів та регулюванні добового графіка навантаження, а також нічними «провалами» енергоспоживання. Все це призводить до зниження стійкості й надійності роботи ОЕС України загалом. Тому добудову ТГАЕС передбачено і державною «Програмою розвитку гідроенергетики на період до 2026 року», затвердженою Кабміном (№ 552-р від 13 липня 2016 р.), і Енергетичною стратегією України до 2035 року.

Звісно ж, «ташлицький» проєкт також погоджений Міненерго (№ 01/33-2327 від 7 березня 2019 р.) та Мінекології (№ 5/4-7/12569-18 від 20 листопада 2018 р.), причому всі документи по ньому базуються на багаторічних дослідженнях та спостереженнях і техніко-економічних обґрунтуваннях, здійснених провідними експертними організаціями – ПРАТ «Укргідропроект», НАН України, ЦС «Укрінвестекспертиза».

Подібні масштабні будівництва в Україні тривалий час були заморожені. Однак попри очевидну вигоду для місцевого населення та бізнесу пожвавлення робіт на ТГАЕС викликало гучну і дуже негативну реакцію  місцевих ЗМІ та деяких громадських організацій.

Наразі на ТГАЕС працює два гідроагрегати при рівні води в Олександрівському водосховищі в 16 м

Так, екоактивісти розгорнули несамовиту кампанію проти Енергоатома та добудови ТГАЕС й узялися, образно кажучи, жбурляти каміння в усе, що робиться. Проте їхня люта критика вражає поверхневістю, небажанням визнавати очевидні факти, маніпуляціями та пересмикуваннями. До прикладу, вони галасують, що підняття водосховища до 20,7 м знищить на Південному Бузі козацькі пороги та острів Гардовий, проте ані пари з вуст, наскільки катастрофічним є нинішній стан водопостачання в регіоні.

Безперечно, дуже важливо зберігати унікальні флору та фауну, і для Енергоатома це в пріоритетах. Але здоровий глузд вимагає розуміння повної «картини» та перспектив – як найближчих, так і віддалених. І з огляду на це абсолютно зрозуміло: без достатньої кількості води рано чи пізно зійдуть нанівець і унікальна природа регіону, і врожаї сільгоспвиробників та приватних фермерів, а мальовничі краєвиди не приноситимуть насолоди через низьку якість життя. Тож так чи інакше треба обирати, і то якнайшвидше.

Місту енергетиків Южноукраїнську пощастило з мальовничими краєвидами

До речі, Інститут геохімії навколишнього середовища НАНУ вже понад 20 років, з 1998-го і дотепер, проводить на станції, водосховищі та прилеглій території комплексний екологічний моніторинг довкілля. Результати досліджень красномовні: «З 2010 року, відколи Олександрівське водосховище заповнили до позначки НПР 16 м, фізико-хімічні показники якості води не змінились, а місцева флора і фауна може адаптуватися до зміни умов існування».

Які землі треба відвести?

Для підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м необхідно здійснити відведення 26,44 га земель. Із них 21,14 га розташовані частково у регіональному ландшафтному парку «Гранітно-Степове Побужжя» та не передані національному природному парку  «Бузький Гард», зокрема й 16,72 га – русло річки Південний Буг.

Площа земель НПП «Бузький Гард» становить 4,4 га, і це лише 0,07% від загальної площі парку, яка дорівнює 6138,13 га.

Южно-Українська атомна електростанція

Южно-Українська АЕС неодноразово зверталася до Миколаївської облдержадміністрації стосовно надання дозволу на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування під «хвостову» частину Олександрівського водосховища. Йдеться про землі державної власності в межах таких територій:

  • Арбузинського району – загальною площею 8,7152 га (під водою);
  • Доманівського району – загальною площею 12,4272 га, зокрема 8,0113 га під водою та 4,4159 га – кам’янисті місця.

Але місцева влада надання такого дозволу вважає передчасним. Наразі Енергоатом має лише рішення 66-ї сесії 5-го скликання Южноукраїнської міськради (№ 1152, від 03.12.2009 р.), яким надано згоду на відведення земельної ділянки загальною площею 5,3 га, з-поміж яких 4,8 га – кам’янисті місця та 0,5 га – піски.

Що дасть «підвищення» Олександрівського водосховища?

В Олександрівському водосховищі зараз 14 млн «кубів» води. А після завершення реконструкції ТГАЕС, згідно з проєктом, водосховище міститиме до 72 млн м3, з яких 46 млн використовуватимуться для потреб народного господарства. Це дасть можливість збільшити санітарний попуск в нижню течію Південного Бугу й отримати додаткові обсяги води для жителів і промисловості Миколаївщини.

Унікальну флору і фауну регіону можна зберегти лише за умов, що на Миколаївщині буде вдосталь води

Всі роботи з добудови Ташлицької гідроакумулювальної станції НАЕК «Енергоатом» проводить виключно в рамках законодавства України та згідно з проєктом, який пройшов усі необхідні експертизи та затверджений у законодавчо встановленому порядку.

Компанія завжди стоїть на сторожі інтересів нашої країни та її громадян. Разом із тим Енергоатом сумлінно виконує свої зобов’язання перед ними, забезпечуючи чистою та безпечною електроенергією, водночас дбаючи про екологічність довкілля та постійне відновлення природного балансу. Тож хочеться вірити, що громадськість Миколаївщини, зваживши всі за і проти, обере відродження свого регіону. Яке навряд чи можливе без добудови ТГАЕС. Остаточна реалізація цього проєкту принесе користь не тільки Миколаївщині, а й усій Україні.

Після добудови Ташлицької ГАЕС всі гідроагрегати зможуть працювати при рівні води Олександрівського водосховища в 16,9 м

Южно-Український енергокомплекс стає потужнішим та екологічнішим

На Южно-Українському енергетичному комплексі в Миколаївській області літо почалося з приємної та довгоочікуваної події – запуску в роботу двох нових бризкальних басейнів, зведених для вдосконалення системи охолодження атомної станції.

Оновлення масштабні, вартісні та вкрай нагальні необхідні не лише для функціонування АЕС, але й для покращення екологічної ситуації загалом в регіоні. А після остаточної реалізації програми «Реконструкція системи технічного водопостачання на Ташлицькому водосховищі та бризкальних басейнах ЮУАЕС» обсяги виробництва електроенергії станцією влітку зростуть на 40%. До кінця року на Ташлицькій гідроакумулювальній станції планують запустити також третій гідроагрегат, який наразі готовий на 90%. Та на цьому новації й перетворення, які плануються на унікальному для України комплексі, що поєднує атомну генерацію з гідро-, не вичерпуються.

 

Гарант стійкості національної енергосистеми на півдні країни

Вдале розташування Южно-Українського енергетичного комплексу на річці Південний Буг дало змогу поєднати в одному місці три генеруючі потужності – Южно-Українську атомну станцію, Олександрівську гідроелектростанцію і Ташлицьку гідроакумулювальну. Комплекс генерує близько 10% від загального виробництва електроенергії в Україні (17–20 млрд кВт-год на рік) та забезпечує потреби у світлі п’ятимільйонного населення і промисловості Миколаївщини, Одещини, Херсонщини й Кіровоградщини.

Южно-Українська АЕС працює трьома енергоблоками-тисячниками (потужністю 1000 МВт)

Южно-Українська АЕС працює трьома енергоблоками-тисячниками (потужністю 1000 МВт)

 

Особливість Южно-Українського енергетичного комплексу – в його потужностях та їхньому функціоналі. Базовою є Южно-Українська АЕС, яка працює трьома енергоблоками-тисячниками (потужністю 1000 МВт), ГЕС з двома гідроагрегатами загальною потужністю 11,5 МВт слугує по суті дамбою, а ГАЕС (потужність 302 МВт) у пікові години та під час нічних спадів енергоспоживання регулює навантаження у південно-західній частині Об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.

Гідроелектростанція з двома гідроагрегатами загальною потужністю 11,5 МВт слугує по суті дамбою

Гідроелектростанція з двома гідроагрегатами загальною потужністю 11,5 МВт слугує по суті дамбою

 

Ташлицька ГАЕС, яка є другою за потужністю складовою енергокомплексу, проєктувалася як своєрідний акумулятор води. Вночі, коли споживання суттєво знижується, гідроагрегати станції піднімають воду з нижнього (Олександрівського) водоймища у верхнє. А зранку та ввечері, коли енергоспоживання стрімко зростає, вода з верхнього водоймища поступає на гідроагрегати, виробляючи необхідну «пікову» електроенергію.

Ташлицька гідроакумулювальна електростанція є другою за потужністю складовою енергокомплексу

Ташлицька ГАЕС є другою за потужністю складовою Южно-Українського енергокомплексу

 

Зараз станція працює на двох агрегатах із шести можливих. У разі добудови ТГАЕС стійкість вітчизняної ОЕС зросте, з‘явиться оперативний резерв для регулювання частоти електричного струму, а відтак і умови для експорту електроенергії. У перспективі ж збільшення потужності станції дасть можливість вийти на ринок допоміжних послуг, що зробить її прибутковою.

Слід враховувати, що Миколаївська область, де розташований комплекс, вважається посушливою зоною. Слідкуючи за станом колись повноводного Південного Бугу, фахівці констатують, що з року в рік водність річки знижується. Це пов’язано з географічними особливостями регіону: переважна більшість поверхневих вод тут формується завдяки малим річкам, які притоками впадають у велику ріку. А стік малих річок Миколаївщини – мізерний, і використовувати його для водозабезпечення неможливо без створення водосховищ для регулювання стоку.

Миколаївщина, де розташований Южно-Український енергокомплекс, вважається посушливою зоною. Для нормального забезпечення регіону водою та регулювання її стоку потрібні  водосховища

Миколаївщина, де розташований Южно-Український енергокомплекс, вважається посушливою зоною. Для нормального забезпечення регіону водою та регулювання її стоку потрібні  водосховища

 

Останнім часом фактична водність на 36–65% менша за середню норму багатьох попередніх років. Водночас потреби регіону у воді зростають – і для забезпечення людей питною водою, і для сільського господарства та бізнесу, тож було зрозумілим: енергокомплекс потребує масштабної реконструкції, щоб і проблеми з водою в області вирішити, і глобально оновити охолоджувальну систему Южно-Української АЕС.

Найбільший фонтан Миколаївщини

Номінальна потужність Южно-Української атомної станції становить 3000 МВт, однак у спеку через значне підвищення температури води у Ташлицькому охолоджувачі виробництво електроенергії доводитися обмежувати вполовину – до 1500 МВт. Щоб вирішити цю проблему, п’ять років тому розпочалася масштабна «Реконструкція системи технічного водопостачання на Ташлицькому водосховищі та бризкальних басейнах ЮУАЕС». Великий за задумом та кошторисом проєкт, яким передбачено зведення на станції п‘яти бризкальних басейнів, був затверджений Кабінетом Міністрів ще 2016 року, однак фіналізувати перший етап будівництва вдалося лише протягом останнього року – вже за нового керівництва Енергоатома.

Реконструкція передбачає зведення на станції п‘яти бризкальних басейнів

Реконструкція передбачає зведення на станції п‘яти бризкальних басейнів

 

Лише кілька цифр для розуміння масштабів будівництва. Розмір одного бризкального басейну – 145 на 395 метрів, і це 7 олімпійських (тобто найбільших) футбольних полів. А загальна площа всіх п’яти басейнів, передбачених проєктом, становить 286 тисяч 375 м2. Тільки-но уявіть!

Вартість проєкту – 3,4 млрд грн, наразі виконано робіт на 2,3 млрд грн.

Після добудови всіх басейнів температура води у Ташлицькому водосховищі має зменшитися на 7-8 градусів, і це не тільки покращить екологічну ситуацію навколо АЕС, а й зніме обмеження у виробництві електроенергії у теплий період року, і атомна станція зможе наростити виробництво електроенергії до 2549 млн кВт-год за максимальною розрахунковою оцінкою.

«Цього року також введуть в експлуатацію третій та четвертий басейни з п'яти передбачених і третій гідроагрегат Ташлицької гідроакумулювальної станції, а завершення реконструкції та запуск басейну №5 заплановано на 2022 рік», – повідомив під час урочистого запуску першої черги басейнів керівник «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін.

Після добудови всіх басейнів температура води у Ташлицькому водосховищі має зменшитися на 7-8 градусів

Після добудови всіх басейнів температура води у Ташлицькому водосховищі має зменшитися на 7-8 градусів

 

Крім того, в акваторії Ташлицького водосховища облаштовують струменеспрямовуючу завісу, поруч зводять комплекс споруд для заповнення й підживлення водойми-охолоджувача.

Для сучасної України подібні великі проєкти давно стали рідкістю, бо на них катастрофічно бракує коштів. Не просто було й Енергоатому вчасно добудувати два нові бризкальні басейни з потужною насосною станцією й налагодити необхідне обладнання. Особливо з огляду на те, що борги перед Компанією за вчасно вироблену і доступну для населення електроенергію сягнули вже десятків мільярдів гривень.

Запуск нової насосної станції на ЮУАЕС

Запуск нової насосної станції на Южно-Українській атомній електростанції 

 

«Через складний фінансовий стан нашої Компанії ми вибилися з графіка платежів підрядникам, що призвело до уповільнення темпів будівництва, – розповіла директорка з проєктів та інвестиційних програм ДП «НАЕК «Енергоатом» Тетяна Амосова. – Але оскільки для нашого керівництва цей проєкт став одним із пріоритетних, було докладено максимум зусиль, і після того як  Енергоатому частково погасили заборгованість за відпущену електричну енергію, ми змогли здійснити основні платежі по наших об’єктах, зокрема по бризкальних басейнах і Ташлицькій ГАЕС».

Керівник Енергоатома Петро Котін урочисто запускає першу чергу бризкальних басейнів на Южно-Українській атомній електростанції

Керівник Енергоатома Петро Котін урочисто запускає першу чергу бризкальних басейнів на ЮУАЕС

 

Отже, два басейни вже функціонують. Після урочистого натискання центральної кнопки «Пуск» на пульті управління нової потужної насосної станції, один з її працівників з гордістю сказав: «Через 40 секунд запрацює найбільший фонтан Миколаївщини!».

 

Добудова Ташлицької ГАЕС

На цьому оновлення Южно-Українського енергетичного комплексу не завершується – у планах ще чимало проєктів. Щоправда, їхнє завершення наштовхується на перепони. Так, анонсована добудова Ташлицької гідроакумулювальної електростанції (ТГАЕС) викликала гучну негативну реакцію з боку екоактивістів, хоча вона передбачена державною «Програмою розвитку гідроенергетики на період до 2026 року», затвердженою Кабміном (№ 552-р від 13 липня 2016 р.) та Енергетичною стратегією України до 2035 року.

Завершення будівництва ТГАЕС передбачено урядовою програмою і включає поступове введення в експлуатацію шести гідроагрегатів загальною потужністю 906 МВт

Завершення будівництва ТГАЕС передбачено урядовою програмою і включає поступове введення в експлуатацію шести гідроагрегатів загальною потужністю 906 МВт

 

Проєкт також погоджений Міненерго (№ 01/33-2327 від 7 березня 2019 р.) і Мінекології (№ 5/4-7/12569-18 від 20 листопада 2018 р.), причому всі документи по ньому базуються на багаторічних дослідженнях і спостереженнях та техніко-економічних обґрунтуваннях, здійснених провідними експертними організаціями – ПРАТ «Укргідропроект», НАН України, ЦС «Укрінвестекспертиза».

Завершення будівництва ТГАЕС включає поступове введення в експлуатацію шести гідроагрегатів загальною потужністю 906 МВт. Вартість проєкту реконструкції – 14,25 млрд грн, станом на 1 травня 2021 року профінансовано 3,3 млрд грн.

Машинна зала Ташлицької ГАЕС та «верхівка» гідроагрегата №1. До кінця 2021 року планується запустити агрегат №3.

Машинна зала Ташлицької ГАЕС та «верхівка» гідроагрегата №1. До кінця 2021 року планується запустити й агрегат №3.

 

Наразі на станції працює два гідроагрегати сумарною робочою потужністю 302 МВт. До кінця 2021-го у планах введення в експлуатацію третього агрегату, здатного працювати за наявного рівня води в Олександрівському водосховищі. До речі, з цієї водойми використовують воду також для зрошення та водопостачання.

Подальша розбудова станції передбачає введення в експлуатацію агрегатів № 4–6 (не раніше 2024–2026 років), і вона включена до урядової програми розбудови атомної та гідроенергетики. Власне, добудова ТГАЕС забезпечить безперебійну роботу самої станції та сприятиме вирішенню нагальних «водних проблем» посушливої степової Миколаївщини. А проблеми – серйозні.

Санітарно-екологічні витрати Олександрівського водосховища для господарських потреб регіону (зрошення та питна вода) у найтеплішу пору року вже понад десятиліття не дотягують до чинного санітарно-екологічного попуску – 17 м3/с. У 2007-му такий період тривав 53 доби, у 2015 році – 100 діб, у 2020-му – 114. Отже, меженний період (коли в річці фіксуються найнижчі рівні води, а її витрати менші за санітарно-екологічні) неухильно зростає.

«Завершення реконструкції гідроакумулюючої станції, згідно з проєктом, збільшить об‘єм водосховища до 72 млн кубометрів, з них 46 млн використовуватимуться для потреб народного господарства, – пояснив начальник управління капітального будівництва ВП «Южно-Українська АЕС» Павло Вірич. – Зараз водосховище має 14 млн кубів. Після реконструкції зможемо в літній період забезпечити санітарний попуск води нижче Олександрівського вузла. Тоді в нас працюватимуть водозабори Вознесенська та Нової Одеси і буде течія. Буде вода!»

Добудова Ташлицької ГАЕС згідно з проєктом дать можливість забезпечити регіон водою

Добудова Ташлицької ГАЕС, згідно з проєктом, дасть можливість забезпечити регіон водою

 

Будь-які проєктні рішення обов’язково вимагають комплексного наукового супроводу, зокрема моніторингу навколишнього середовища. Тож задля спорудження і роботи Ташлицької ГАЕС починаючи з 1998 року і дотепер Інститут геохімії навколишнього середовища НАНУ здійснює комплексний екологічний моніторинг на станції, водосховищі та прилеглій території.

Спостереження показали, що із заповненням Олександрівського водосховища до відмітки 16 метрів у 2010 році значення фізико-хімічних показників якості води не змінились, а місцева флора і фауна може адаптуватися до зміни умов існування. Заповнення ж водойми до передбаченого проєктом рівня 20,7 м відбуватиметься лише на піку весняних паводків, коли ріка «повна» і можна акумулювати воду, яка інакше просто спливатиме в море.

Южно-Український енергетичний комплекс забезпечує стійкість вітчизняної ОЕС

Южно-Український енергетичний комплекс забезпечує стійкість вітчизняної ОЕС 

 

Наразі тривають громадські обговорення Звіту з Оцінки впливу на довкілля добудови Ташлицької ГАЕС. За їхніми результатами профільне міністерство підготує висновки та звіт, невід’ємною частиною яких є, зокрема, протоколи громадських слухань, всі отримані письмові зауваження та пропозиції громадськості, а також таблиця з інформацією про повне, часткове врахування або ж обґрунтоване відхилення отриманих зауважень та пропозицій, які оприлюднять в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля.

До речі, проєкт добудови Ташлицької ГАЕС вперше в Україні передбачає одночасне фінансування спорудження промислового об'єкту та соціально-екологічної програми, на яку спрямовується до 10% виділених коштів. Окремо фінансуються заходи зі збереження флори та фауни регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя». На соціально-екологічну програму розвитку регіону вже використано 156 млн грн, а загалом закладено 910,6 млн грн.

На вимогу Національного науково-природничого музею НАН України, щоб зменшити вплив на популяції рідкісних видів рослин, що перебувають під міжнародною, національною та регіональною охороною, впроваджуються реабілітаційні заходи.

ЮУАЕС

ЮУАЕС 

 

Отже, все, що пов’язано з будівництвом Ташлицької гідроакумулюючої електростанції, здійснюється згідно з проєктом, а він пройшов усі необхідні експертизи та затверджений у встановленому законодавством порядку. І в пріоритеті у Енергоатома передусім інтереси людей – забезпечення їхніх потреб в електроенергії й теплі, чистота довкілля та відновлення природного балансу територій, на яких вони мешкають.

На Южно-Українському енергетичному комплексі в Миколаївській області літо почалося з приємної та довгоочікуваної події – запуску в роботу двох нових бризкальних басейнів, зведених для вдосконалення системи охолодження атомної станції.