Прес-центр

Ядерно-енергетична галузь – гарант сталого розвитку економіки та суспільства

Розмір шрифту

Скинути
09.07.2019

Про внесок ядерно-енергетичної галузі у досягнення цілей сталого розвитку ООН, пом’якшення кліматичних змін та забезпечення зростання добробуту в країнах, які експлуатують АЕС, йшла мова у ході другої сесії Міжнародної конференції «Український Ядерний Форум-2019: Ядерна енергетика - стан та тенденції розвитку». Захід було організовано Асоціацією «Український Ядерний Форум» (АУЯФ) та громадською організацією «Українське ядерне товариство» (УкрЯТ), він проходив у Києві 3-4 липня з нагоди 10-річчя створення АУЯФ. З матеріалами першої сесії Конференції можна ознайомитись за посиланням.

Відкриваючи сесію, виконавчий секретар Українського ядерного товариства Данило Лавренов нагадав, що 2016 року Україна приєдналась до Паризької кліматичної угоди, головною метою якої є обмеження зростання середньої світової температури до +1,5 °C від доіндустріальних рівнів, оскільки це значно зменшить ризики зміни клімату. «Інструментами досягнення цілей Паризької угоди прийнято вважати підвищення енергоефективності, впровадження заходів з енергозбереження, розширення використання відновлювальних джерел енергії, запровадження сучасних методів енергоменеджменту, енергоаудиту тощо. Це, безумовно, правильно, однак, не слід забувати про роль ядерної енергетики  в цьому процесі, адже, як влучно відзначив у ході попередньої сесії представник МАГАТЕ Андрій Грицевський, значення атомної генерації для економіки України є унікальним. Забезпечуючи виробництво більше 50% електроенергії в країні, українські АЕС за весь час експлуатації запобігли викидам 2,7 млрд тон СО2, а щорічно – 117 млн. тон СО2, тобто, якщо б не українські АЕС, то викидів парникових газів в Україні було б на 30% більше. Саме тому друга сесія нашої Конференції отримала назву «Ядерна енергетика – шлях до низьковуглецевого майбутнього», - зазначив виконавчий секретар УкрЯТ.

Директор Департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Міністерства екології та природних ресурсів України Світлана Гринчук виступила з доповіддю на тему «Стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року та місце ядерної енергетики в ній». Вона висловила задоволення високим рівнем уваги, яку представники атомної галузі приділяють питанням запобігання кліматичним змінам. Представник Мінпририроди зазначила, що у доповіді Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) ООН, опублікованій 2018 року, ядерна енергетика віднесена до джерел енергії з низьким рівнем викидів вуглецю (low-carbon-emitting sources), подальший розвиток яких допоможе людству запобігти кліматичним змінам.

Світлана Гринчук нагадала, що Паризька кліматична угода вимагає від країн-підписантів сформулювати та повідомити довгострокові стратегії низьковуглецевого розвитку. Вона повідомила, що на виконання цієї вимоги Мінприроди за технічної підтримки проекту USAID розробило Стратегію низьковуглецевого розвитку України (СНВР), серед заходів якої є й впровадження інноваційних технологій ядерної енергетики.

Говорячи про роль атомної енергетики в контексті низьковуглецевого розвитку України, представник Мінприроди навела дані за обсягами викидів СО2 при виробництві електроенергії в Україні. «Викиди парникових газів при виробництві у 2015 році 157,2 млрд кВт-год електроенергії склали близько 58,5 млн. тон СО2 еквіваленту або 372 кг СО2 еквіваленту на МВт-год, що на чверть менше за середньосвітовий показник. Цей факт пояснюється значною роллю ядерної енергетики в Україні, частка якої в загальному обсязі виробництва електроенергії протягом 2012-2017 років зросла з 45% до 55%», - відзначила Світлана Гринчук.

Вона висловила впевненість у тому, що важлива роль ядерної енергетики у декарбонізації енергетичного сектору України збережеться і в середньостроковій перспективі. За її словами, наразі в Україні розпочався процес перегляду її національно-визначеного внеску (НВВ) до Паризької угоди. Перший НВВ був схвалений урядом України у вересні 2015 року та передбачає, що у 2030 році обсяги викидів парникових газів не перевищать 60% порівняно з 1990 роком.

«Протягом 2021-2030 років (терміну дії НВВ), внесок ядерної енергетики у запобігання викидів парникових газів можна оцінити у щонайменше 800 млн. тон СО2 еквіваленту, що дорівнює поточним загальним викидам парникових газів в Україні за 2,5 роки. Таким чином, завдячуючи ядерній енергетиці Україна може здійснити перегляд свого НВВ з метою підвищення рівня його амбітності», - додала Світлана Гринчук.

Наступний учасник сесії - генеральний директор Європейського атомного форуму (FORATOM) Ів Дебазей виступив з доповіддю на тему: «Довгострокова стратегія ЄС з клімату та енергетики - роль ядерної енергетики».

Ів Дебазей нагадав, що наприкінці червня поточного року в рамках Генеральної асамблеї та щорічної конференції FORATOM «Ядерна Європа 2019», які проходили у Бухаресті, лідери ядерної галузі ЄС, включно із президентом НАЕК «Енергоатом» Юрієм Недашковським, підписали Маніфест про економічну ефективність енергетики та запобігання змінам клімату. «Хочу наголосити, що внесок атомної енергетики в економіку країн Європейського Союзу є набагато більш суттєвим, ніж дехто вважає. Щорічний оборот атомної енергетики країн Європи, яка представлена 146 діючими атомними енергоблоками становить 100 млрд євро. 1 млн 300 тис. співробітників, включно з Україною та Швейцарією, які не є членами ЄС, працюють в атомній енергетиці Європи. Загалом атомні електростанції забезпечують 50% низьковуглецевого виробництва електроенергії», - додав представник FORATOM. 

На його думку, можливе подальше згортання атомної енергетики в країнах ЄС варто розглядати виключно, як втрату можливостей у справі декарбонізації європейської енергетики. «Антиядерна політика сьогодні створює значні труднощі розвитку проектів у сфері атомної енергетики в ЄС. Зокрема, нещодавно ми бачили судову скаргу з боку Австрії на проект будівництва нових енергоблоків на угорській АЕС Пакш-2», - додав Ів Дебазей.

Подібне ставлення до атомної генерації, на його думку, протирічить політики декарбонізації, яку декларують країни ЄС. «Ми бачимо, що Німеччина, яка найбільш активно розвиває відновлювальну енергетику та згортає атомну генерацію, насправді показує не дуже гарні результати зі зменшення викидів СО2. Нестабільність виробництва електроенергії ВДЕ в умовах відсутності сонця та вітру Німеччина компенсує за рахунок вугільних електростанцій. Відтак ситуація з викидами парникових газів у цій країні є нестабільною», - наголосив генеральний директор FORATOM.

Він також зазначив, що згідно із аналізом Європейської Комісії щодо майбутнього кліматично нейтральної економіки ЄС, частка атомної генерації в енергобалансі Євросоюза складатиме у 2050 році близько 15%, відтак, навіть за песимістичного сценарію, атомна енергетика залишатиметься важливим компонентом енергетичного комплексу ЄС до 2050 року. «Ми маємо докласти усіх зусиль для того, щоб атомна енергетика разом із відновлюваними джерелами енергії складала основу майбутньої безвуглецевої енергетичної системи ЄС. Нам необхідно працювати над підвищенням конкурентоспроможності атомної енергетики, залученням інвестицій, модернізацією галузі та гармонізацією наших стандартів, підвищувати привабливість атомної енергетики для молодого покоління», - зазначив Ів Дебазей.

Керівник департаменту з розвитку бізнесу компанії URENCO Девід Флетчер ознайомив учасників конференції з ядерною стратегією Великої Британії та проектом Northern Powerhouse. (Група URENCO - провайдер послуг із збагачення урану для компаній світової індустрії ядерної енергетики. Штаб-квартира групи розташована в Лондоні, Велика Британія. У 2016 році URENCO та НАЕК «Енергоатом» уклали угоду про постачання збагаченого урану).

«Ініціатива Northern Powerhouse була запущена урядом Великобританії у 2018 році, вона спрямована на підтримку передових ядерних технологій, у тому числі малих модульних реакторів, ядерних досліджень і розробок та створення на півночі Великобританії ядерно-енергетичного кластеру. Метою проекту Northern Powerhouse є підвищення економічного зростання на півночі Британії, розвиток інфраструктури в енергетиці та транспорті, підтримка зростання конкурентного та процвітаючого економічного середовища, створення нових висококваліфікованих та високооплачуваних робочих місць. Серед його основних завдань, довгострокове зменшення викидів вуглекислого газу, підвищення доступності електроенергії, досягнення 30-відсоткового зниження вартості ядерного будівництва до 2030 року. Northern Powerhouse покликаний сприяти залученню приватних інвестицій в ядерну енергетику Великобританії, завдяки підтримці відповідних проекті з боку уряду країни.», - зазначив, зокрема, Девід Флетчер.

Він уточнив, що компанія URENCO долучилась до проекту Northern Powerhouse в частині підвищення ефективності ядерного палива, інвестицій в розробку малих модульних реакторів, мікрореакторів типу U-Battery.

Девід Флетчер наголосив, що компанія URENCO, як партнер Енергоатома, була б рада поділитись досвідом участі у проекті Northern Powerhouse. «Впевнений - є можливість і в Україні реалізувати схожий проект, адже зростання ядерно-промислового сектору може стимулювати зростання економіки конкретних регіонів, де необхідно створювати нові робочі місця», - додав представник URENCO.

Виконавчий секретар ГО «УкрЯТ» Данило Лавренов у своїй доповіді на тему «Внесок ядерної енергетики в досягнення глобальних цілей сталого розвитку» акцентував увагу на ролі атомної генерації в досягненні Україною цілей сталого розвитку ООН. Він нагадав, що цілі сталого розвитку Організації об’єднаних націй були прийняті 25 вересня 2015 року 193 країнами – членами ООН та є актуальними абсолютно для всіх країн світу, як розвинених, так і тих, що розвиваються. Вони охоплюють такі основні напрями, як права людини, трудові відносини, оточуюче середовище, протидія корупції. Досягнення цілей кожною країною вимірюється, для чого застосовується так званий SDG Index на основі інтегральної оцінки прогресу у досягненні цілей.

«Найбільших успіхів Україна досягла за ціллю №1 – Подолання бідності, №10 – Зменшення нерівності, №13 - Боротьба зі змінами клімату та №7 – Чиста енергія. Саме за цими цілями Україна демонструє дуже добрі результати, що відображається у рейтингу нашої країни, яка зараз займає 41 місце серед 162 країн. Очевидно, що високими показниками за двома з чотирьох цілей – Боротьба зі змінами клімату та Чиста енергія, Україна має завдячувати саме наявності в країні потужної атомної генерації, яка забезпечує виробництво близько 55% усієї електроенергії в нашій державі. Загалом атомна генерація України здійснює значний внесок у досягнення нашою країною практично усіх цілей сталого розвитку ООН», - наголосив Данило Лавренов.

Разом із тим він констатував, що в Україні наразі немає усвідомлення важливості системного досягнення цілей сталого розвитку, а також відсутнє розуміння розміру внеску української ядерно-енергетичної галузі у їх досягнення. «Саме для комплексного аналізу оцінки впливу галузі на економіку країни, соціальні аспекти та довкілля і було Українське ядерне товариство у партнерстві з Українським ядерним форумом вперше в Україні здійснило дослідження, за результатами якого опубліковано аналітичний звіт «Вплив ядерно-енергетичного комплексу на розвиток України», - повідомив виконавчий секретар УкрЯТ.

Він пояснив, що під час дослідження оцінювався вплив на прямі та непрямі економічні показники – такі, як обсяги виробленої електроенергії, кількість робочих місць, обсяг товарної продукції, сплачені податки, валовий внутрішній продукт (ВВП), обсяги інвестицій, витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи. «Оцінка впливу галузі на загальну економіку є класичним завданням в теорії міжгалузевого балансу (при цьому застосовуються моделі «input-output», «витрати-випуск», запропоновані В.В. Леонтьєвим). Також були використані «Методологія оцінки зайнятості в секторі ядерної енергетики», спільно розроблена Агентством з ядерної енергії Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD/NEA) і МАГАТЕ та методологія  «Загальна створена вартість» (Total Value), що дозволяють з достатньо високою точністю дати оцінку загальному впливу ядерної галузі на економіку країни», - уточнив Данило Лавренов.

Серед найбільш показових даних, отриманих за результатами дослідження, він звернув окрему увагу на вплив ядерно-енергетичної галузі на економіку України. «Обсяг податків, сплачених за підсумками 2018 року підприємствами галузі склав 37 млрд грн, що дорівнює 4% держбюджету України, витрати на оплату праці – 29,9 млрд грн, чистий дохід від реалізації продукції – 154 млрд грн, що становить 16,7% доходів державного бюджету за  2018 рік. Не менш важливим є прямий вплив ядерної енергетики на інвестиційний розвиток, адже обсяг капітальних інвестицій у 2018 році склав 44,8 млрд грн, що дорівнює 4,5 % від усіх видатків державного бюджету України. Реалізація нових інвестиційних проектів в атомній енергетиці сприяє не лише розвитку галузі та створенню нових робочих місць, але і дозволяє Україні зберігати місце у світовому клубі технологічно розвинених країн, здатних створювати новітні технології та виступати їх експортером. Вагомою є роль атомної енергетики і у створенні робочих місць. За останні 3 роки безпосередня зайнятість на досліджуваних підприємствах ядерної галузі склала в середньому 45 тис. осіб», - підкреслив виконавчий секретар УкрЯТ.

Разом із цим Данило Лавренов зазначив, що вплив ядерної енергетики є потенційно значно більшим, адже зазвичай показники підприємств галузі прямо не враховують економічний внесок постачальників та підрядників, виробників обладнання для ядерної галузі та надавачів сервісних й інших послуг. «Коли ми говоримо про 45 тисяч робочих місць у галузі, ми маємо на увазі безпосередню зайнятість, тоді як непряма зайнятість включає додатково персонал зайнятий повний час в ланцюжку поставок (непряма зайнятість першого порядку), а також персонал галузей, які постачають продукти та послуги для цього ланцюжка поставок (непрямі працівники n-го порядку). І нарешті, індукована (опосередкована) зайнятість складається з усіх зайнятих осіб у відповідній галузі. Згідно цього підходу та отриманих за результатами дослідження розрахунків, ядерна галузь України за останні 3 роки забезпечувала в середньому 141 тисячу робочих місць, що складає в середньому близько 1% від загальної кількості зайнятого населення України», - уточнив доповідач.

Він висловив переконання, що наведені показники демонструють стратегічну важливість атомної галузі для економічного розвитку України та її значний внесок в підвищення добробут громадян. «Враховуючи необхідність збереження існуючих потужностей атомної енергетики в Україні, а також беручи до уваги положення енергетичної стратегії України до 2035 року, постає питання стосовно будівництва нових енергоблоків АЕС. В цьому контексті в дослідженні пропонується оцінка створених робочих місць в ядерній галузі при будівництві та подальшій експлуатації одного енергоблока. В рамках оцінки також враховується зайнятість протягом всього життєвого циклу ядерної установки - від будівництва до зняття з експлуатації. Відтак, з урахуванням нинішнього показника встановленої потужності АЕС України в 13 тисяч 835 МВт, для забезпечення усіх етапів життєвого циклу ядерна галузь потенційно створює близько півмільйона робочих місць» - наголосив Данило Лавренов.

Підсумовуючи він підкреслив, що і в майбутньому атомна енергетика продовжить відіграватиме ключову роль у гарантуванні енергетичної безпеки України, забезпечуючи надійне та безпечне виробництво електроенергії. «Але для цього галузь потребує чіткої, прозорої та зрозумілої державної політики щодо її стимулювання та розвитку», - переконаний виконавчий секретар УкрЯТ.